З 17 червня до 19 липня українські студенти з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та третьої промоції франко-українського диплома з менеджменту в IAE School of Metz взяли участь в міждисциплінарній літній школі. Навчання було організоване ЧНУ імені Юрія Федьковича, Школою Менеджменту IAE Metz Лотаринзького університету, Фундацією Global Ukraine, Асоціацією Обміни Лотарингія Україна в рамках програми Ерасмус+.
Значна частина уваги в рамках літньої школи була присвячена діяльності українських осередків у різних країнах світу, історії української еміграції та тим проєктам, які українці за кордоном втілюють на благо України. Один із завданням для студентів став запис інтерв’ю з представниками українських громад у різних країнах світу.
Сьогодні ділимося скороченою версією інтерв’ю з Андрієм Доманським, представником Науково-освітньої спільноти українців у Фінляндії.
GU: Пане Андрію, цікаво дізнатися, як Ви переїхали до Фінляндії і як почалася Ваша волонтерська діяльність?
Я приїхав до Фінляндії у 2000 році, сам я з Києва. У Фінляндію я приїхав на навчання в аспірантуру, займаюся молекулярною біологією.
Вже в 2000 році у нас була організація Товариство українців у Фінляндії. На той момент це було просто для спілкування українців, щоб підтримувати зв'язки. Після 2004 року наше товариство стало більш активним, це була якраз Помаранчева революція. Після 2014 ми ще більше активізували свою діяльність.
Оскільки сам я займаюся наукою, працюю у фармацевтичній фірмі, то я займаюся налагодженням зв'язків між українськими науковцями у Фінляндії, і між Україною і Фінляндією в рамках Науково-освітньої спільноти українців у Фінляндії при Товаристві українців у Фінляндії.
За останні роки найбільшим, що змінилося – був волонтерський рух. Він став більш активним, набагато сильніше активізувалися контакти з фінськими організаціями, які пропонують допомогу українцям. Фірми логістичні підключилися, бізнес-структури, які хотіли б допомагати Україні. Ну і звичайно волонтери, тобто люди почали збирати гроші й почали донатити.
GU: Розкажіть, будь ласка, про наукову співпрацюю, як допомагаєте наукові зв’язки між Фінляндією та Україною.
Наш науковий осередок українців у Фінляндії допомагає українцям знайти наукові контакти у Фінляндії. Після початку повномасштабного вторгнення, фінський уряд почав виділяти більше коштів на підтримку наукових контактів з науковими закладами в Україні і їхніми фінськими колегами, наприклад, Університетом Гельсінкі. І є гранти, які виділяються для запрошення українських науковців, фінансування їх роботи в Фінляндії або втілення спільних проєктів між науковими інститутами в Україні й у Фінляндії. І ми допомагаємо знайти такі контакти.
Ми допомагаємо науковцям, студентам, аспірантам продовжити їхню діяльність у Фінляндії. В Україні зараз важко працювати, зокрема у моїй сфері, бо немає потрібних матеріалів для досліджень.
Таку нашу роботу ініціювала команда з України, вони зв’язалися з нами і запропонували працювати у цьому напрямку, щоб згуртувати українську наукову діаспору у світі. Бо є наукові осередки українців у Польщі, Німеччині і треба робити це більш розгалужено, щоб потім втілювати спільні проєкти.
Дуже багато фінських науковців цікавляться якраз впливом війни на людей, на психологію. Навіть є проєкт про те, як змінилося харчування дітей-біженців, коли вони переїхали до Фінляндії, і як це впливає на їхнє здоров’я. В гуманітарній сфері таких можливостей для спільних наукових проєктів трохи більше. Але ідей у нас багато і як раз ми зараз думаємо, як це найбільш ефективно зробити. Ми вже мали кілька зустрічей з науковцями і плануємо й наступні.
GU: Фінляндія дуже підтримує Україну зараз. Скажіть, чи долучаються фіни до роботи вашої ініціативи?
Так, Фінляндія дійсно одна з країн Європи, яка дуже сильно підтримує Україну і на владному рівні, і на рівні населення.
Багато людей розуміють проблеми, з якими має справу Україна, нашу війну. Бо Фінляндія має дуже схожу історію: 100 років тому була так само війна з радянською росією, була захоплена частина території Фінляндії і фіни дуже добре пам'ятають Зимову війну 1939 року.
У нашому осередку – українці, але ми якраз координуємо контакти між професорами в університетах. У нас декілька десятків людей у Фінляндії з різних галузей науки. Наприклад, біологія, соціологічні науки, природничі. І ці люди використовують свої контакти так, щоб створити нові наукові можливості для українських науковців.
GU: На Вашу думку, які проєкти для України зараз найбільш потрібні зі сторони діаспори? Де українці закордоном можуть бути найбільш корисними?
Насамперед, це підтримувати збори донатами постійно, і таким чином допомагати Збройним Силам. Важлива також і підтримка людей, які приїжджають сюди, інформаційна підтримка. Зараз людей приїжджає менше, але допомога з перекладом, у пошуку роботи їм потрібна. Наприклад, у Фінляндії діє Український центр, який допомагає новоприбулим українцям.
Наше завдання також – це давати інформацію про Україну, про українців серед своїх знайомих фінів, серед іноземців. І поширювати правдиву інформацію про Україну, тобто боротися з російськими наративами, з російським баченням. Адже симпатики росії є навіть у Фінляндії, хоч відверто цього вони і не показують.
Зараз у Фінляндії закрили всілякі російські культурні центри, але ці люди нікуди не ділися. Є навіть випадки, коли українцям потрібен переклад і фінські установи надають перекладачів-росіян, які не дуже чесно виконують свою роботу. Або коли тих, хто втікав від мобілізації в росії, селили в центри, де були українські біженці. Тоді Товариство українців у Фінляндії втручалося, щоб покласти цьому край.
Тобто протидія пропаганді, поширення українських наративів – це така діаспорська ніша.
GU: Ви згадували про освітню сферу. Які можливості зараз є для українців, які б хотіли навчатися у Фінляндії.
До речі, один із напрямків діяльності нашого наукового осередку – якраз інформування про такі можливості. У нас є два канали (посилання - вкінці інтерв'ю, ред.), які поширюють про інформацію про освітні можливості для українців і роботу в сфері освіти у Фінляндії.
Декілька освітніх закладів Фінляндії після початку активної фази війни відкрили можливості для українців безкоштовно слухати навчальні курси. Є якісь обмеження з отриманням диплому, але багато курсів відкрито для українців, при чому ці курси зроблені англійською мовою. Фінська держава теж зацікавлена в працьовитих людях, які приїжджають, щоб вони знайшли роботу, інтегрувалися і навіть залишилися там працювати. Тобто, в таких кваліфікованих робочих кадрах.
GU: Продовжуючи цю тему, нам цікаво, які виклики Ви зустрічаєте у організації навчання/стажування для українців?
Виклик найбільший – це фінська мова, яку потрібно, щоб скористатися багатьма можливостями.
Інший момент – це російські організації, які швидко «перефарбувалися». Фінська держава підтримує національні меншини і є програма підтримки національних меншин, є гранти, які можна отримувати під різні проєкти. Після війни держава почала виділяти гроші на проєкти підтримки українців. І є багато російських організацій, які подаються на такі гранти нібито на підтримку України, але кошти витрачають на проросійські проєкти, подані під гаслом підтримки України.
І взагалі вплив російської діаспори у Фінляндії він є відчутним. Росіяни всюди пустили коріння.
GU: Як Ви плануєте розвивати вашу діяльність для більшої підтримки України в майбутньому?
Якщо говорити про наукову сферу, дотичну саме до моєї діяльності, то зараз є великий прошарок людей, які потребують психологічної реабілітації, які зазнали насилля, є колишні військові, яким потрібна допомога. І важливо проводити дослідження, шукати методи, як найкраще допомогти цим людям. Розуміти те, як пережиті події матимуть вплив на здоров’я цих людей, які хвороби у них можуть з’явитися і як запобігти цьому. Щоб зробити їхнє життя кращим та легшим. І цю роботу потрібно робити вже зараз. І тут є поле й для співпраці з іноземними установами, щоб спільно робити такі дослідження. Це – насправді унікальна тема.
Ресурси для тих, хто цікавиться науковими можливостями у Фінляндії:
- Ukrainian PhD and postdoc in Finland
- Фінська вища та професійна освіта
- Facebook: Українські науковці у Фінляндії
