З 17 червня до 19 липня українські студенти з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та франко-українського диплома з менеджменту в IAE School of Metz взяли участь в міждисциплінарній літній школі. Навчання було організоване ЧНУ імені Юрія Федьковича, Школою Менеджменту IAE Metz Лотаринзького університету, Фундацією Global Ukraine, Асоціацією Обміни Лотарингія Україна в рамках програми Ерасмус+.
Значна частина уваги в рамках літньої школи була присвячена діяльності українських осередків у різних країнах світу, історії української еміграції та тим проєктам, які українці за кордоном втілюють на благо України. Один із завданням для студентів став запис інтерв’ю з представниками українських громад у різних країнах світу.
Сьогодні ділимося скороченою версією інтерв’ю, яке записала студентка Вікторія Богомаз із Світланою Телліус, скарбничою української спільноти і ком'юніті в місті Монаган, Ірландія.
GU: Розкажіть, будь ласка, як почався ваш шлях як волонтера, як активіста за кордоном?
Світлана Телліус: Я переїхала до Ірландії 2 роки тому, бо почалася війна в Україні і вимушена була переїхати. Коли я переїхала, мені було важливо бути серед своїх. А бути серед своїх це означає організувати щось, спільноту, де ми можемо спілкуватись. Тому в Monaghan (Ірландія) ми організували ком'юніті.
GU: Скілька людей у вашій команді?
Світлана Телліус: Понад 10 людей у команді, це - всі українціі. У нас є голова, є людина, яка відповідає за гроші, до слова, це якраз я. Є обов'язково секретар. Ми написали устав, зареєстрували цю спільноту офіційно, провели зустріч з голосуванням. Понад 300 людей прийшли та проголосували за команду організації.
GU: Це якось змінило вашу діяльність протягом цих двох років після початку війни?
Світлана Телліус: Так. Коли ми вирішили організувати комьюніті, перша думка була бути разом. Коли ми організували цей проект, ми почали бачити можливості подавати заявки на тендерах, можливості організовувати допомогу психологічну. Ми побачили, що через ком'юніті можливо зареєструватися на різні види допомоги.
GU: А як відбувається фінансування проектів у вашій організації, які спрямовані на підтримку України?
Світлана Телліус: Ми написали арт-проект щодо психологічної допомоги, подали заявку до канцлера, він розглянув її та надав фінансування. І в нас була можливість відкрити проект саме для українців.
Це був реальний шанс для наших співвітчизників отримати допомогу психологічно і якось розважитись. Ми планували спочатку для 15 людей , але прийшло більше. І це дуже добре, бо ми побачили, що дійсно українці потребують психічної допомоги.
GU: А які проекти ви вважаєте найбільш релевантними для підтримки України на сьогодні?
Світлана Телліус: На першому місці це - психологічна допомога. І після першого проекту українці попросили провести ще один такий. І наступний проект у грудні буде теж з психологічною допомогою. Також ми плануємо фізичну підготовку. Наприклад, це прогулянки по нашому містечку, де ми можемо зібратися разом кудись йти, тому що люди потребують об'єднання. Також у нас є можливість у приміщенні робити, наприклад, йогу або якісь фізичні активності.
GU: Чи почуваються зараз українці в Ірландії якось об'єднаними?
Світлана Телліус: Перший рік, коли ком'юніті тільки планувалось, ми бачили, що люди потребують допомоги, що їм дуже складно вчити англійську мову, у них немає мотивації. Вони вдома і немає того місця, куди вони можуть просто прийти, просто говорити ріною мовою. І тому ми хочемо масштабуватися і провести такий проєкти ще й у інших маленькиз містечках нашого графства, бо є запити від людей.
GU: Як ваша організація підтримує психологічний емоційний зв'язок між діаспорою та Україною?
Світлана Телліус: У нашому графстві є жінки, чоловіки яких воюють. I ці жінки мають мотивацію повернутися додому. І кожного місяця ми збираємо допомогу. Є жінки, які в'яжуть шкарпетки або рукавички. Є жінки, які плетуть сітки. Також є жінки, які просто щось купують. І ми збираємо посилки та відправляємо на Україну.
GU: Як ви вимірюєте ефективність вашої роботи та проектів у підтримці України?
Світлана Телліус: Кількістю проектів. Бо ми плануємо ще не один проект. Це будуть різні арт-проекти, це будуть танцювальні проекти, це будуть, можливо, якісь закордонні проекти. Можливо, ми зустрінемося з ком'юніті, наприклад, Франції, Норвегії, де також є українці і ми можемо об'єднатися та спланувати якийсь благодійний проект.
GU: Як ви плануєте розвивати вашу діяльність для більшої підтримки України в майбутньому?
Світлана Телліус: Ми думаємо подаватися на тендери, бо там є можливість допомагати Україні. І ми офіційна організація, яка має можливість написати план або бізнес-план та зробити захід на наступний рік. Ми плануємо заходи робити більше, не на 20 українців, а на 100, на 200, на 300.