З 17 червня до 19 липня українські студенти з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та франко-українського диплома з менеджменту в IAE School of Metz взяли участь в міждисциплінарній літній школі. Навчання було організоване ЧНУ імені Юрія Федьковича, Школою Менеджменту IAE Metz Лотаринзького університету, Фундацією Global Ukraine, Асоціацією Обміни Лотарингія Україна в рамках програми Ерасмус+.
Значна частина уваги в рамках літньої школи була присвячена діяльності українських осередків у різних країнах світу, історії української еміграції та тим проєктам, які українці за кордоном втілюють на благо України. Один із завданням для студентів став запис інтерв’ю з представниками українських громад у різних країнах світу.
Сьогодні ділимося скороченою версією інтерв’ю, яке записала Софія Полянська з Оленою Левченко, засновницею некомерційної організації в місті Керетаро (Мексика).
Олена розповіла про діяльність своєї організації, спрямовану на допомогу Україні. З початку повномасштабного вторгнення організація активно збирає гуманітарну допомогу, організовує збори коштів на різноманітні потреби української армії та цивільного населення, а також підтримує українських біженців у Мексиці.
“Наша організація була створена з метою об’єднати українців в Мексиці та надати допомогу нашій Батьківщині.Ми розуміємо, наскільки важлива зараз підтримка кожного, тому залучаємо не лише українців, а й мексиканців та представників інших національностей”, – зазначила Олена Левченко.
GU: Розкажіть про себе, заснування своєї організації в Мексиці та які її основні цілі?
Олена Левченко: Проживаю в місті Керетаро вже понад 13 років. Я приїхала сюди як турист і потім мені сподобалося, я просто залишилася тут працювати. Після початку війни в Україні, ми вирішили створити організацію, щоб допомагати українцям. Спочатку збирали гуманітарну допомогу, а потім розширили діяльність на різні проєкти: відправки ліків, уніформи для військових, організація зборів коштів на тепловізори та відбудову шкіл в Україні. Крім того, ми прагнемо розвивати освіту як в Україні, так і серед української діаспори в Мексиці, а також популяризувати українську культуру.
GU: Які найбільші досягнення організації з моменту її заснування?
Олена Левченко: Ми відправляли ліки та їжу в села, де люди похилого віку не мали можливості виїхати або отримати ліки. Ми створили великий чемпіонат з тенісу і зібрали кошти на допомогу. І ми зібрали суму на тепловізори. Ми проводили уроки малювання, нейрографіки та англійської мови для дітей з малозабезпечених сімей та сиріт. Ми представляли ляльок-мотанок, розповідали, що це взагалі, скільки років має ця традиція, про вінки українські. Дуже великий інтерес, людям дуже цікаво, тому що в нас культура зовсім інша.
GU: Як вам вдається залучати волонтерів та фінансування?
Олена Левченко: Спочатку люди самі пропонували допомогу, а потім ми почали активніше використовувати соціальні мережі та проводити різноманітні заходи. Наші основні джерела фінансування – це невеликі підприємства, приватні особи та волонтерські внески.
GU: Як війна в Україні вплинула на діяльність організації і які нові завдання постали перед нею?
Олена Левченко: Ситуація в Україні - дуже складна і потреба в допомозі залишається актуальною. Наша організація зосереджується на зборі гуманітарної допомоги, підтримці біженців та фінансуванні різних проєктів в Україні, таких як відбудова шкіл та забезпечення військових. Ми також співпрацюємо з іншими організаціями, щоб допомогти українцям, які постраждали від війни. Важливою складовою нашої роботи є об'єднання української діаспори в Мексиці та залучення місцевих мешканців до допомоги. Ми плануємо розширювати свою діяльність і брати участь у нових проєктах, зокрема, у програмах реабілітації для українських військових.
GU: Які найбільші виклики вас спіткали?
Олена Левченко: Одним з найбільших викликів є логістика. Відправка гуманітарної допомоги в Україну з Мексики – це складний процес. Також важко залучати стабільне фінансування.
GU: Як ви бачите майбутнє вашої організації?
Олена Левченко: Ми плануємо розширювати свою діяльність, зокрема, фокусуючись на освітніх проєктах як в Україні, так і в Мексиці. Також хочемо тісніше співпрацювати з іншими українськими організаціями в різних країнах.
GU: Як мексиканці сприймають діяльність організації і як вони беруть участь у волонтерських проєктах?
Олена Левченко: Від мексиканців я отримувала щодня повідомлення: “Як ми можемо вам допомогти? Що ми можемо зробити для України?” Тобто реально був інтерес зі сторони мексиканців допомогти. Не знаю там ковдри, їжа, грошима, хто як міг, реально була дуже велика ініціатива. Тому ми вирішили зробити цю асоціацію першу для допомоги Україні.
GU: Які плани у організації на майбутнє?
Олена Левченко: Я думаю, у нас попереду дуже багато проєктів буде. Це можуть бути медичні установи або школи і так далі, тобто буде велика потреба в нас, я думаю, на Україні. Я думаю, що закінчиться ця війна, ми дуже чекаємо цього дня, коли це все закінчиться, але ми працюємо і плануємо проєкти, звичайно, для українців. У нас будуть проєкти ще на наступний рік. Великі проєкти - це збір коштів на відбудову шкіл, можливо в селах. Ми хочемо зробити ще розмалювання будинку сиріт, також ми будемо залучати художників, місцевих художників на створення саме цього проєкту. Один проєкт - це виставка картин. Ми хочемо залучити різних митців, це можуть бути різні країни і ми хочемо зробити таку культурну програму, показати трошки про Україну, це буде освітня така програма, але також це буде збір допомоги для України.
GU: Які поради ви б дали іншим людям, які хочуть допомагати Україні?
Олена Левченко: Не бійтеся починати маленькими кроками. Кожна допомога має значення. Об'єднуйтесь з іншими людьми,шукайте можливості для співпраці. І найголовніше – не втрачайте віру в перемогу України!
