Народна бізнес-дипломатія в ПАР: інтерв’ю з Наталкою Закряченко

Проект Global Ukraine News розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення комунікативної платформи, яка допоможе розвинути нові спільні проекти. Рубрика Global Ukrainians розповідає про новостворені пост-майданні рухи та українських лідерів глобального масштабу, їхні внески та майбутні проекти на підтримку боротьби Українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України. Для кращого розуміння ситуації у ПАР, ми звернулись до глобальної та проактивної  українки – Наталії Закряченко.

GU: Як доля привела Вас в таку далеку країну як Південно-Африканська Республіка?      

Я народилася і виросла у Запоріжжі, вчилася у Запорізькому Національному Університеті на факультеті менеджменту зовнішньо-економічної діяльності. Я працюю з 16 років і маю дуже багатий досвід роботи в торгівлі та ресторанному бізнесі. Так склалося, що у 2007 році прийняла рішення емігрувати. Мені було всього 23 роки і я була на шляху до сонячної країни - Південної Африки.

Південноафриканці мають зовсім інший менталітет та спосіб життя. Мені знадобився певний час щоб зрозуміти й вивчити місцеві традиції, історію, менталітет, тощо. Таке рішення призвело до кардинальних змін у моїй кар’єрі. Загалом, в чужій країні справді відчуваєш себе «ковалем свого щастя». Я, окрім всього, - художник, тому на початку заробляла своїми картинами, потім зацікавилась мовами й почала вивчати латину в університеті м. Преторія й водночас вирішила розпочати свій бізнес. Зараз моя компанія є офіційним імпортером та ексклюзивним дистриб’ютором вірменської мінеральної води Jermuk у Південній Африці. Ми є ексклюзивним партнером Bentley у ПАР вже впродовж п’яти років. У зв’язку із складною економічною ситуацією в Україні, до мене почали звертатися деякі українські компанії, які мали на меті освоєння нових ринків збуту і ми почали надавати відповідні сервіси, пов’язані із пошуком «ніші» для українського виробника на південноафриканському ринку.  

GU: А чому Ви обрали вірменську мінеральну воду? 

Насправді звичайних мінеральних вод у місцевих виробників ПАР безліч. Тому було чітке розуміння, що просто звичайну мінеральну воду везти у ПАР не має сенсу. Ми знайшли найкращий продукт серед мінеральних вод, який разюче відрізняється від всіх інших і має природні якості, які були оцінені на міжнародних конкурсах у Нью-Йорку, Франкфурті, Парижі. Окрім якості самого продукту, для мене також була важливою якість виробництва (найсучасніші технології бутилювання та контролю якості на виробництві) й філософія компанії-виробника, тобто їх підхід до своєї справи, зокрема, мінімальна екологічна шкода для навколишнього середовища та ставлення до персоналу.

GU: А з якими українськими компаніями Ви працюєте?

Компанії бувають дуже різні. Інколи на вивчення товару нашого клієнта ми маємо витрати певний час. Ми принципово не співпрацюємо з виробниками продуктів, котрі шкодять здоров’ю людей, тварин або екології. Останнім клієнтом нашої компанії була фірма, яка виробляє в Україні горішки «Козацька забава». Вони шукали постачальників арахісу з Південної Африки. Вони - справжні професіонали. Зараз обговорюємо можливу співпрацю з компанією «Еконія», яка є лідером серед продуктів дитячого харчування в Україні.

В ПАР досить складна специфіка роботи та й сам ринок. Наприклад, за трудовим законодавством закріплена умова про обов’язкове працевлаштування певного відсотку чорношкірих працівників на підприємствах, що мають певні річні фінансові обороти.  Це в сучасній ПАР називається BEE (Black Economic Empowerment). Про це зазвичай не люблять говорити, через хвилювання бути інтерпретованим як людина із поглядами расиста.

GU: Яка українська продукція могла б бути цікавою африканському ринку?

У Південній Африці є майже все і дуже доброї якості. Рівень фермерства також дуже високий. Й хоча українська напівсформована ветеринарна служба, котра формально не існує, говорить про те, що у ПАР санітарно-ветеринарне становище не відповідає українським стандартам, але стандартам Нової Зеландії, Австралії, Швейцарії та Німеччини воно відповідає. В ПАР, як і в інших розвинутих країнах, завжди є зацікавленість в екологічних продуктах, але треба також враховувати терміни доставки, якщо це продукти харчування. Є попит на одяг, взуття та косметику з максимальним природнім складом. З продуктів харчування це: насіння, бобові, зерно, буряковий цукор та ін., особливо органічне.

Для України в Південній Африці теж є багато цікавого. Наприклад, екзотичні фрукти, мед (значно відрізняється від нашого) чи племінні породи фермерських тварин. Нещодавно я була запрошена на Східно-Європейський Молочний Конгрес у якості спікера саме на тему вівчарства в Україні. Голова асоціації козівництва та вівчарства України, Василь Туринський, стверджував, що ми просто зобов’язані працювати в цьому напрямку.

GU: Яких професіональних якостей чи компетенцій, з Вашої точки зору, бракує нашим виробникам? 

Я зараз зіштовхуюсь з випадками, коли українським бізнесменам просто не довіряють. Тобто з самого початку очікується якийсь підступ. А в тих компаніях, котрим можна довіряти (зі слів місцевих бізнесменів) дуже холодний, неприємний, упереджений підхід. Таке ставлення є неприпустимим для бізнесу у ПАР. Через це компанії з ПАР та України іноді листуються роками без конкретного результату. Тому часто звертаються до нас.

В ПАР всі дуже відкриті. Наприклад, виробники вина завжди запрошують в гості. Я б назвала український підхід до бізнесу настороженим, заснованим на недовірі.

GU: Що б Ви порадили нашим бізнесменам, з Вашого досвіду?

Це буде звучати наївно, але мені здається, що ми повинні навчитися вірити в те, що є кращий світ. Світ, де не обманюють постійно...він існує. Треба просто сміливо знайомитися зі своїми потенційними колегами, партнерами, обмінюватися досвідом та ставати корисними один одному. Де б Ви не планували працювати - важливі особисті знайомства, прямий контакт. 

Минулого року Торговельно-Промислова Палата Києва організовувала участь дванадцяти досить потужних компаній з України у міжнародній виставці продуктів харчування та напоїв, що проходила у Йоганнесбурзі. Я зіштовхнулась з банальним непрофесіоналізмом, відвідавши цю виставку. Наприклад, експорт-менеджер однієї компанії-виробника з сиро-молочних продуктів навіть не знав, що в ПАР дуже добре розвинуте виробництво молочних продуктів. Тобто вони приїхали непідготовленими. Чи треба казати більше? В нас з цим, поки що, проблеми. Я вірю, що тимчасові.    

Є й інші нюанси, пов’язані з проблемою узгоджень щодо ветеринарних питань: ми не можемо постачати ні курку, ні інше м’ясо в Південну Африку, хоча ПАР є країна-імпортер м’яса. І я знаю, що Посол України в ПАР займався цим питанням, допомагав в переговорах у рамках своєї компетенції.   

GU: А яким чином відбувається співпраця з економічною місією при Посольстві? 

Економічна місія? В Посольстві лише один дипломат займається безпосередньо питаннями торговельно-економічного співробітництва. Посольство підтримує нас в рамках своєї компетенції. Вони виконують більше рекомендаційну роботу. Тому дуже часто радять звертатися до нас. Ми допомагаємо і маркетингом, і зв’язками.

У Південній Африці українським компаніям треба показувати свій професіоналізм, показати якість свого продукту й з часом заслужити цим довіру. 

Корупція зустрічається і тут, але в бізнесовому сегменті, практично все відбувається за законом. Я сподіваюсь незабаром ми побудуємо нормальну країну. 

GU:В рамках одного з наших проектів, Global Ukraine Business Hub, ми якраз працюємо над створенням інструментів для просування українських брендів в світі через мережу активних глобальних українців, тих, які якраз мають бажання займатись business development. Чи Вам цікаво було б долучитись до такого напрямку роботи?

Так, звичайно! Хочеться допомогти. В Україні склалася важка економічна ситуація. І люди, які дійсно можуть пропонувати цікаву продукцію, просто не знають як знайти свої ринки збуту. GU