Щорічно у четверту суботу листопада українці відзначають День пам'яті жертв голодоморів. У цей день в Україні та за її межами проводиться чимало пам’ятних заходів.
Особливо важливим є донесення правди про Голодомор-геноцид українського народу, який здійснював СРСР, до світової спільноти, поширювати правдиві свідчення про трагічні події. Для цього на сайті Українського інституту національної пам’яті розмістили кілька видань, які можна завантажити безкоштовно.
1. «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні»
Це збірка щоденників та нотаток семи очевидців Голодомору, які не сподівались, що їхні записи будуть опубліковані. Селянин, учителька, студент, партієць – вони не ставили перед собою мету написати історію Голодомору, а лише фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Записи вціліли, як це не парадоксально, завдяки радянським спецслужбам. Для чекістів це були речові докази, свідчення «контрреволюційної діяльності» авторів. Їхні нотатки чи щоденники були долучені до кримінальних справ.
2. «Людяність у нелюдяний час»
Книга розповідає про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлені на основі документальних даних та усних свідчень.
3. «Скажи про щасливе життя»
Це збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. У книзі зібрані оповіді дівчини, на долю якої випало пережити геноцид. Авторка мала письменницький хист, добре чуття композиції, точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір написаний у 70–80-ті роки минулого століття «в шухляду», для нащадків на прохання вже дорослих дітей та чоловіка авторки. Упорядкувала спогади Наталка Білоцерківець.
4. «По той бік себе»
Це книга психологині Ірини Реви про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Занижена самооцінка, прагнення «не висовуватися» і «не йти проти начальства», патерналізм, пошук «сильної руки» й того, хто «прийде й порядок наведе» – все це програма виживання, яка виробилася внаслідок геноциду. Ірина Рева детально аналізує механізми, які були запущені в людській психіці, та дає відповіді на питання, що з цим робити.
5. «Пам’ять роду»
До книги увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника й публіциста Сергія Плачинди, які дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша та інші. Видання містить фрагменти книги Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює» та оповідання Оксани Шалак «Торбинка». Книга покликана спонукати кожного дізнатися більше про історію своїх родин під час Голодомору.