З 17 червня до 19 липня українські студенти з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та франко-українського диплома з менеджменту в IAE School of Metz взяли участь в міждисциплінарній літній школі. Навчання було організоване ЧНУ імені Юрія Федьковича, Школою Менеджменту IAE Metz Лотаринзького університету, Фундацією Global Ukraine, Асоціацією Обміни Лотарингія Україна в рамках програми Ерасмус+.
Значна частина уваги в рамках літньої школи була присвячена діяльності українських осередків у різних країнах світу, історії української еміграції та тим проєктам, які українці за кордоном втілюють на благо України. Один із завданням для студентів став запис інтерв’ю з представниками українських громад у різних країнах світу.
Сьогодні ділимося скороченою версією інтерв’ю, яке записали українські студентки Салюк Тетяна та Шенкарук Віолета з представниками асоціації “Української креативності та ідентичності”
GU: Розкажіть, будь ласка, про себе, звідки ви, як переїхали до Норвегії та як почався ваш шлях волонтерів та активістів за кордоном?
Галина: Мене звати Галина. Я приїхала до Норвегії п'ятнадцять років тому, вийшла заміж за норвежця і тут залишилась. Всі інші наші колеги приїхали після початку повномасштабної війни. Наприклад, Вікторія Гулевич – волонтерка і лідер хору в Шієн, Ірина Делікатна – член президії нашої асоціації, та Нестор – соліст і активіст української культури в Ульстанвіку. Давайте вони представляться самі.
Вікторія: Я приїхала з родиною дев'ятого березня, коли почалася війна. Під час програми інтеграції я організувала кілька заходів присвячених українській культурі, включаючи літературний вечір Тараса Шевченка. Зараз (на момент запису інтерв'ю - ред.) ми плануємо провести День Незалежності, готуємо концерт та пронесемо великий український прапор. Ми подали заявку на грант для нашого ансамблю, щоб придбати апаратуру та костюми, але поки що всі заходи фінансуємо власним коштом.
Ірина: Добрий вечір. Я Ірина Делікатна, в Норвегії півтора року. Я з Одеси, виїхала з дітьми, коли почалася війна. Спочатку були в Румунії, але згодом переїхали до Норвегії. Знайшла роботу в адміністративній сфері, хоча спочатку працювала на менш оплачуваній посаді. Долучилася до асоціації, організовувала мовне кафе та допомагала в підготовці концертів. Наша спілка активно розвивається, ми об'єднуємо українців та популяризуємо українську культуру.
Нестор: Мене звати Нестор, я зі Львова. Приїхав до Норвегії до родини. Я музикант, вокаліст, співаю в норвезькому чоловічому хорі і українському хорі. Зараз готуємо програму на День Незалежності України.
GU: Розкажіть, бкдь ласка, про вашу організацію.
Галина: Наша асоціація допомагає відкривати відділення в різних комунах Норвегії, підтримує культурні здобутки, допомагає з отриманням грантів та співпрацює з місцевими організаціями. Ми просуваємо українську культуру, мистецтво та традиції серед українців в Норвегії та норвежців. У нас є активна онлайн-присутність на Facebook, TikTok, де можна знайти більше інформації про нашу діяльність.
GU: Скільки загалом людей у вашій команді?
Галина: Через Facebook у нас 465 членів. Наші асоціації можуть включати як українців, так і людей інших національностей, які підтримують наші цінності. Ми активно розвиваємо різні напрямки, включаючи культурні заходи та туристичні поїздки для об'єднання української спільноти. Наші цінності полягають у поширенні української культури. Ми підтримуємо нашу спадщину і хочемо, щоб норвежці знали про наших письменників, митців.
Ми дуже ретельно висвітлюємо наші події на Facebook, у нас є група "Ukrainsk kreativitet og identitet". Наприклад, фотосесію з українським хором, відео у TikTok, туристичні поїздки. У нас є туристична група для об'єднання людей. Це не тільки про українську культуру, це про підтримку українців у Норвегії, створення оази української духовності для нормального спілкування. У нашій групі є адміністратори, психолог, літературна група, вони пишуть поеми українською мовою. Ми домовилися видати ці вірші збіркою, коли вони будуть написані. Ми також маємо інтернет-сторінку fuki.no, де публікуємо все норвезькою мовою.
Ми робимо зустрічі для українців на Івана Купала, Різдво, Пасху. Для норвежців – літературні вечори і обговорення війни. Ми також проводили спортивні змагання, наприклад, гра "Бочча" з Артемом Коліньком. До нас приїжджали бандуристи зі Львова, ми виступали з нашим хором на благодійному концерті для збору грошей на медичне обладнання для України. Наша цільова аудиторія - адміністрація комун, мери, політично активні люди. Ми хочемо зробити їх більш лояльними до нас, щоб Норвегія допомагала українцям політично і фінансово. Ми робимо конкретні заходи для обізнаності, щоб у них не було вагань щодо допомоги.
GU: Які з ваших проектів ви вважаєте найбільш релевантними для підтримки України сьогодні?
Галина: Я думаю, що це День Незалежності України. Це дуже важливий день, який треба координовано провести. Також Різдво, яке є сімейним святом. Але День Незалежності України - це те, що тільки українське. Ми можемо показати всі наші культурні здобутки.
Вікторія: Усі заходи, що ми проводимо, завжди супроводжуються ярмарком, де продаємо вироби з бісеру, картини, випічку, і збираємо кошти на благодійність. Ми завжди передаємо всі зібрані кошти на допомогу Україні, наприклад, на медичне обладнання, фуру на Тернопіль, авто для бригад. Усі кошти йдуть на благодійність.
Галина: Ми також співпрацюємо з Rotary клубами, збираємо генератори, ковдри, одяг. Збираємо і відправляємо все необхідне до України, особливо взимку, коли вимикали світло, ми відправляли посилки до різних регіонів України.
GU: Як ви плануєте розвивати вашу діяльність для більшої підтримки України в майбутньому? Можливо, у вас є якісь плани проєктів?
Галина: Ми розуміємо важливість медіа. Почали висвітлювати наші репетиції на TikTok і плануємо створити YouTube канал. Знімаємо кліпи для хору, прагнемо просувати українську культуру. Хочу організувати зустріч українських хорових колективів Норвегії або фестиваль української музики. У нас вже був великий захід на Різдво, де було понад 30 номерів української музики. Бажаємо робити масштабніші заходи для спілкування з нашими співвітчизниками.
GU: Що б ви хотіли побажати українцям, які переглядатимуть це інтерв'ю?
Галина: Мені хочеться побажати людям, які щось роблять, не зупинятися на досягнутому і не кидати цю справу, бо це дійсно дуже вагома справа, і вона змінює ролі на глобальній арені. Мені дуже приємно, що ви, дівчата з Франції, зв'язалися з нами в Норвегії, щоб підняти ці питання. Я дуже вдячна вам, бо коли ми це озвучуємо самі собі, ми більш впевнені в тому, що йдемо правильним шляхом. Дуже вдячна бути присутньою на цій зустрічі з вами.
